діагностика
діагно́стика
-и, ж.
1》 Розділ медицини, який вивчає ознаки хвороб, методи і принципи дослідження організму для встановлення діагнозу.
|| Встановлення діагнозу.
Диференціальна діагностика мед. — діагностика, спрямована на визначення того, яку з двох (або більше) схожих хвороб або розладів має індивід.
2》 Те саме, що діагностування (у 2 знач.). Технічна діагностика.
3》 спец. Загальна процедура перевірки функціонування системи, зокрема виконання процедур за допомогою пошуку несправностей в обладнанні або в обчислювальній системі в цілому.
Соціальна діагностика — аналіз стану соціальних об'єктів та процесів, виявлення проблем їх функціонування і розвитку.
Вібраційна діагностика — технічне діагностування, яке ґрунтується на аналізі вібрації об'єкта діагностування.
Шумова діагностика — технічне діагностування, що проводиться шляхом аналізу флуктуацій (пульсацій) різних полів об'єкта.
Значення в інших словниках
- діагностика — діагно́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діагностика — Диагностика — diagnostics — *Diagnostik – загальна назва різних методів контролю, перевірки функціонування, прогнозування стану об'єктів або систем. Напр., Д. мінералів – визначення мінералів за допомогою різних методів. Гірничий енциклопедичний словник
- діагностика — діагно́стика (від грец. διαγνωστικός – здатний розпізнавати) процес розпізнавання хвороби й визначення її; наука про методи встановлення діагнозу. Словник іншомовних слів Мельничука
- діагностика — Вчення про розпізнавання хвороби, її симптоми та інтерпретацію, про різновиди діагностичних досліджень і техніку їх виконання; напр. д. лабораторна, д. пренатальна, д. серологічна, д. радіоізотопна. Універсальний словник-енциклопедія
- діагностика — ДІАГНО́СТИКА, и, ж. Розділ медицини, який вивчає ознаки хвороб, методи і принципи дослідження організму для встановлення діагнозу. Словник української мови в 11 томах