Словник української мови в 11 томах

діагоналевий

ДІАГОНА́ЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до діагона́ль 2.

На пероні ловили перевдягнених жандармів, пізнаючи їх по діагоналевих брюках, які виглядали з-під цивільної верхньої одежі (Панч, В дорозі, 1959, 281).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. діагоналевий — діагона́левий прикметник про тканину  Орфографічний словник української мови
  2. діагоналевий — ДІАГОНАЛЕВИЙ – ДІАГОНАЛЬНИЙ Діагоналевий. Зроблений, пошитий з діагоналі: діагоналевий костюм. Діагональний. Розташований, спрямований по діагоналі: діагональний напрям.  Літературне слововживання
  3. діагоналевий — -а, -е. Прикм. до діагональ 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови