діагональ

ДІАГОНА́ЛЬ, і, ж.

1. Пряма лінія між двома несуміжними вершинами многокутника або між двома вершинами многогранника, які не знаходяться на одній його грані.

Дуже добрий перший хід у задачі 49 має ідею звільнення діагоналі для дії ферзя (Шах. композ.., 1957, 31).

По діагона́лі ру́хатися (бу́ти розташо́ваним, прове́деним і т. ін.) — не під прямим кутом; навскіс.

Диван покривався широкою зеленою плахтою, а на його спинці по діагоналі пришпилювалася біла мережана доріжка (Руд., Вітер.., 1958, 32);

Слон ходить і бере фігури противника, пересуваючись по діагоналях у всякий бік (Перша книга шахіста, 1952, 24).

2. Груба тканина з рубчиками по скісній лінії.

Значення в інших словниках

1. діагональ — діагона́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. діагональ — [д'іагонал'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -леий  Орфоепічний словник української мови
3. діагональ — -і, ж. 1》 Пряма лінія між двома несуміжними вершинами багатокутника або між двома вершинами багатогранника, які не знаходяться на одній його грані. 2》 Груба тканина з рубчиками по скісній лінії. По діагоналі (читати, переглядати і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. діагональ — діагона́ль (від грец. διαγώνιος – проведений від кута до кута) 1. Відрізок прямої, що з’єднує вершини двох кутів многокутника, не прилеглих до однієї сторони. 2. Вид тканини.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. діагональ — Для багатокутника — відрізок, що з'єднує 2 його несусідні вершини; для багатогранника — відрізок, що з'єднує 2 його вершини, які не лежать на тій самій грані.  Універсальний словник-енциклопедія