діагональ

Для багатокутника — відрізок, що з'єднує 2 його несусідні вершини; для багатогранника — відрізок, що з'єднує 2 його вершини, які не лежать на тій самій грані.

Значення в інших словниках

1. діагональ — діагона́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. діагональ — [д'іагонал'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -леий  Орфоепічний словник української мови
3. діагональ — -і, ж. 1》 Пряма лінія між двома несуміжними вершинами багатокутника або між двома вершинами багатогранника, які не знаходяться на одній його грані. 2》 Груба тканина з рубчиками по скісній лінії. По діагоналі (читати, переглядати і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. діагональ — діагона́ль (від грец. διαγώνιος – проведений від кута до кута) 1. Відрізок прямої, що з’єднує вершини двох кутів многокутника, не прилеглих до однієї сторони. 2. Вид тканини.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. діагональ — ДІАГОНА́ЛЬ, і, ж. 1. Пряма лінія між двома несуміжними вершинами многокутника або між двома вершинами многогранника, які не знаходяться на одній його грані. Дуже добрий перший хід у задачі 49 має ідею звільнення діагоналі для дії ферзя (Шах. композ..  Словник української мови в 11 томах