діаліз

ДІА́ЛІЗ, у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин).

Спосіб відокремлення розчинних речовин, який грунтується на тому, що одна з них нездатна дифундувати крізь перетинку, має назву діалізу (Заг. хімія, 1955, 456).

Значення в інших словниках

1. діаліз — діа́ліз іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. діаліз — -у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діаліз — діа́ліз (від грец. διάλυσις – розпад, відокремлення) відокремлення колоїдних розчинів і розчинів високомолекулярних сполук від розчинених у них низькомолекулярних сполук за допомогою напівпроникної перетинки (мембрани).  Словник іншомовних слів Мельничука
4. діаліз — Метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні перегородки (мембрани); молекули колоїдів затримуються мембранами, маленькі молекули (розчинника, електроліту) крізь них проходять.  Універсальний словник-енциклопедія