діаліз
ДІА́ЛІЗ, у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин).
Спосіб відокремлення розчинних речовин, який грунтується на тому, що одна з них нездатна дифундувати крізь перетинку, має назву діалізу (Заг. хімія, 1955, 456).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діаліз — діа́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діаліз — -у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин). Великий тлумачний словник сучасної мови
- діаліз — діа́ліз (від грец. διάλυσις – розпад, відокремлення) відокремлення колоїдних розчинів і розчинів високомолекулярних сполук від розчинених у них низькомолекулярних сполук за допомогою напівпроникної перетинки (мембрани). Словник іншомовних слів Мельничука
- діаліз — Метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні перегородки (мембрани); молекули колоїдів затримуються мембранами, маленькі молекули (розчинника, електроліту) крізь них проходять. Універсальний словник-енциклопедія