діамагнетизм
ДІАМАГНЕТИ́ЗМ, у, ч. Властивість деяких речовин відштовхуватися (а не притягуватися) полюсами магнітів.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діамагнетизм — діамагнети́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діамагнетизм — -у, ч. Властивість деяких речовин послаблювати магнітне поле. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діамагнетизм — діамагнети́зм (від діа... і магнетизм) один з видів магнетизму, що виявляється в намагнічуванні речовини назустріч напрямові зовнішнього магнітного поля, що діє на неї. Словник іншомовних слів Мельничука