діамагнетизм
діамагнети́зм
-у, ч.
Властивість деяких речовин послаблювати магнітне поле.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діамагнетизм — діамагнети́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діамагнетизм — діамагнети́зм (від діа... і магнетизм) один з видів магнетизму, що виявляється в намагнічуванні речовини назустріч напрямові зовнішнього магнітного поля, що діє на неї. Словник іншомовних слів Мельничука
- діамагнетизм — ДІАМАГНЕТИ́ЗМ, у, ч. Властивість деяких речовин відштовхуватися (а не притягуватися) полюсами магнітів. Словник української мови в 11 томах