діамагнетизм

діамагнети́зм

-у, ч.

Властивість деяких речовин послаблювати магнітне поле.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діамагнетизм — діамагнети́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діамагнетизм — діамагнети́зм (від діа... і магнетизм) один з видів магнетизму, що виявляється в намагнічуванні речовини назустріч напрямові зовнішнього магнітного поля, що діє на неї. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. діамагнетизм — ДІАМАГНЕТИ́ЗМ, у, ч. Властивість деяких речовин відштовхуватися (а не притягуватися) полюсами магнітів. Словник української мови в 11 томах