діаліз
діа́ліз
(від грец. διάλυσις – розпад, відокремлення)
відокремлення колоїдних розчинів і розчинів високомолекулярних сполук від розчинених у них низькомолекулярних сполук за допомогою напівпроникної перетинки (мембрани). Застосовують у промисловості, медицині, у фізико-хімічиих та біологічних дослідженнях.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діаліз — діа́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- діаліз — -у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин). Великий тлумачний словник сучасної мови
- діаліз — Метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні перегородки (мембрани); молекули колоїдів затримуються мембранами, маленькі молекули (розчинника, електроліту) крізь них проходять. Універсальний словник-енциклопедія
- діаліз — ДІА́ЛІЗ, у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин). Спосіб відокремлення розчинних речовин, який грунтується на тому, що одна з них нездатна дифундувати крізь перетинку, має назву діалізу (Заг. хімія, 1955, 456). Словник української мови в 11 томах