діаліз

діа́ліз

(від грец. διάλυσις – розпад, відокремлення)

відокремлення колоїдних розчинів і розчинів високомолекулярних сполук від розчинених у них низькомолекулярних сполук за допомогою напівпроникної перетинки (мембрани). Застосовують у промисловості, медицині, у фізико-хімічиих та біологічних дослідженнях.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діаліз — діа́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. діаліз — -у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діаліз — Метод розділення речовин, особливо очищення колоїдних розчинів, при якому використовується неоднакова здатність молекул проникати крізь напівпроникні перегородки (мембрани); молекули колоїдів затримуються мембранами, маленькі молекули (розчинника, електроліту) крізь них проходять. Універсальний словник-енциклопедія
  4. діаліз — ДІА́ЛІЗ, у, ч. Видалення з колоїдного розчину низькомолекулярних речовин (електролітів, органічних речовин). Спосіб відокремлення розчинних речовин, який грунтується на тому, що одна з них нездатна дифундувати крізь перетинку, має назву діалізу (Заг. хімія, 1955, 456). Словник української мови в 11 томах