діапауза

ДІАПА́УЗА, и, ж. Тимчасове припинення розвитку комахи, різке уповільнення обміну речовин, викликані несприятливими умовами.

Посуха, відсутність їжі та інші несприятливі умови середовища часто викликають тимчасову зупинку в розвитку комахи; це явище має назву діапаузи (Захист рослин.., 1952, 44);

Частина жуків може бути в діапаузі і виходить з грунту через кілька місяців, а то й наступного року (Колг. Укр., 1, 1957, 38).

Значення в інших словниках

1. діапауза — діапа́уза іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. діапауза — -и, ж. Тимчасове припинення розвитку комахи, різке уповільнення обміну речовин, викликані несприятливими умовами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діапауза — діапа́уза (від грец. διάπαυσις – перерва, зупинка) стан відносного спокою у тварин (переважно у комах), що характеризується припиненням росту й розвитку, а також різким уповільненням обміну речовин. Є засобом пристосування до зміни умов зовнішнього середовища.  Словник іншомовних слів Мельничука