діапауза

діапа́уза

-и, ж.

Тимчасове припинення розвитку комахи, різке уповільнення обміну речовин, викликані несприятливими умовами.

Значення в інших словниках

1. діапауза — діапа́уза іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. діапауза — діапа́уза (від грец. διάπαυσις – перерва, зупинка) стан відносного спокою у тварин (переважно у комах), що характеризується припиненням росту й розвитку, а також різким уповільненням обміну речовин. Є засобом пристосування до зміни умов зовнішнього середовища.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. діапауза — ДІАПА́УЗА, и, ж. Тимчасове припинення розвитку комахи, різке уповільнення обміну речовин, викликані несприятливими умовами. Посуха, відсутність їжі та інші несприятливі умови середовища часто викликають тимчасову зупинку в розвитку комахи...  Словник української мови в 11 томах