діастола

ДІА́СТОЛА, и, ж. Одна із ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу — розслаблення мускулатури серця, яке настає після її скорочення (систоли).

При систолі-скороченні-лівий шлуночок викидає кров в аорту і тиск у ній підвищується, під час діастоли — розслаблення — тиск в аорті падає (Заг. догляд за хворими, 1957, 76).

Значення в інших словниках

1. діастола — діа́стола іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. діастола — -и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу – розслаблення мускулатури серця, яке настає після її скорочення (систоли).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діастола — діа́стола (від грец. διαστολή – розтяг, розширення) розслаблення мускулатури серця після її скорочення, тобто після систоли.  Словник іншомовних слів Мельничука