діастола
ДІА́СТОЛА, и, ж. Одна із ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу — розслаблення мускулатури серця, яке настає після її скорочення (систоли).
При систолі-скороченні-лівий шлуночок викидає кров в аорту і тиск у ній підвищується, під час діастоли — розслаблення — тиск в аорті падає (Заг. догляд за хворими, 1957, 76).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діастола — діа́стола іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діастола — -и, ж. Одна з ритмічно повторюваних фаз серцевого циклу – розслаблення мускулатури серця, яке настає після її скорочення (систоли). Великий тлумачний словник сучасної мови
- діастола — діа́стола (від грец. διαστολή – розтяг, розширення) розслаблення мускулатури серця після її скорочення, тобто після систоли. Словник іншомовних слів Мельничука