дівочка

ДІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ді́вка 1.

Та малая нічка Петрівочка, Та не виспалася Наша дівочка (Укр.. лір. пісні, 1958, 89);

З дитини отака дівочка виросла (Головко, 1, 1957, 245);

*У порівн. — Молодиця, як калина, як яблучко, як дівочка (Вовчок, І, 1955, 14).

Значення в інших словниках

1. дівочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до дівка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дівочка — див. дівиця моск. дівчина  Словник чужослів Павло Штепа
3. дівочка — див. дівчина  Словник синонімів Вусика
4. дівочка — Дівочка, -ки ж. ум. отъ діва.  Словник української мови Грінченка