дівочка
ДІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ді́вка 1.
Та малая нічка Петрівочка, Та не виспалася Наша дівочка (Укр.. лір. пісні, 1958, 89);
З дитини отака дівочка виросла (Головко, 1, 1957, 245);
*У порівн. — Молодиця, як калина, як яблучко, як дівочка (Вовчок, І, 1955, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me