дівочість
ДІВО́ЧІСТЬ, чості, ж. Дівоча ніжність, лагідність.
І хоч вона мала п’ятеро дітей, в очах, в сльозах, в руках її проглядала дівочість (Стельмах, Правда.., 1961, 80);
Це було дивне чоло, в якому лагідна дівочість зливалася в одно з непереможною діловитістю (Тудор, Народження, 1941,156);
*Образно. Яка дівочість в срібнім злеті флейти! (Бажан, Роки, 1957, 283).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me