дівочість

ДІВО́ЧІСТЬ, чості, ж. Дівоча ніжність, лагідність.

І хоч вона мала п’ятеро дітей, в очах, в сльозах, в руках її проглядала дівочість (Стельмах, Правда.., 1961, 80);

Це було дивне чоло, в якому лагідна дівочість зливалася в одно з непереможною діловитістю (Тудор, Народження, 1941,156);

*Образно. Яка дівочість в срібнім злеті флейти! (Бажан, Роки, 1957, 283).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівочість — діво́чість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дівочість — -чості, ж. Дівоча ніжність, лагідність. Великий тлумачний словник сучасної мови