дівочка

Дівочка, -ки

ж. ум. отъ діва.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до дівка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дівочка — див. дівиця моск. дівчина Словник чужослів Павло Штепа
  3. дівочка — див. дівчина Словник синонімів Вусика
  4. дівочка — ДІ́ВОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ді́вка 1. Та малая нічка Петрівочка, Та не виспалася Наша дівочка (Укр.. лір. пісні, 1958, 89); З дитини отака дівочка виросла (Головко, 1, 1957, 245); *У порівн. — Молодиця, як калина, як яблучко, як дівочка (Вовчок, І, 1955, 14). Словник української мови в 11 томах