1. Словник української мови Грінченка

дівошлюб

Дівошлюб, (дівослюб), -ба

м.

1) Сватъ.

2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Гродн. губ. Чуб. IV. 658. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Рк. Макс. см. злюбини.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівошлюб — -а, ч., ент. 1》 Те саме, що сват. 2》 діал. Сватання. Великий тлумачний словник сучасної мови