1. Словник української мови в 11 томах

дівочитися

ДІВО́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Удавати з себе дівку (у 1 знач.).

Сирітка вона була кругла. Хоч уже й дівочилась, хоч і намагалась бути дорослою, але ще й досі по-дитячому ридала.., тихо оплакуючи своїх рідних (Збан., Доля, 1961, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівочитися — діво́читися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дівочитися — -чуся, -чишся, недок., розм. Удавати з себе дівку (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови