дійна
ДІ́ЙНА, тільки ж. Яка дає молоко, доїться (про самок ссавців, перев. про корову).
Нагодували І напоїли, і дали Кожух і свиту на дорогу, І небораки додали Ослицю дійну (Шевч., II, 1953, 315);
Проходила череда дійних сименталок, видавлюючи свіжі сліди (Десняк, Десну.., 1949, 272).
◊ Ді́йна коро́ва — про того або те, що є джерелом прибутку.
Словник української мови (СУМ-11)