дійниця
ДІЙНИ́ЦЯ, і, ж. Спеціальний посуд, у який доять молоко.
Візьме Олександра дійницю, піде вдосвіта доїти корову (Коцюб., І, 1955, 64);
Одарка накрила фартушком повну дійницю молока і пішла до хати (Воскр., Весна.., 1939, 28).
Словник української мови (СУМ-11)