дійовий
ДІЙОВИ́Й, а́, е́. Здатний активно діяти; здатний робити вплив на що-небудь.
З кожним роком рух народів за мир посилюється, стає більш дійовим (Укр. іст. ж., 2, 1960, 50);
Партія розглядає інспекції народного контролю як дійове.. знаряддя залучення широких народних мас до керування справами держави (Програма КПРС, 1961, 91).
Дійова́ осо́ба:
а) учасник якої-небудь події, справи.
Генерал безліч знає історій про село, про свої юнацькі роки.. В кожній історії генерал сам брав участь, факти всі перевірені, дійові особи не вигадані (Ю. Янов., І, 1958, 340);
б) персонаж, герой драматичного твору.
О. Корнійчук показав дійових осіб у гострому конфлікті. Зіткнення.. двох характерів — Огнєва та Горлова — і становить основу сюжету п’єси [«Фронт»] (Укр. рад. драма, 1957, 79).
Словник української мови (СУМ-11)