дійовий

дійови́й

[д'ійовий]

м. (на) -вому/-йо^ув'ім, мн. -йо^ув'і

Значення в інших словниках

1. дійовий — дійовий – діючий Дійовий – здатний активно діяти; спроможний робити вплив на що-небудь. “З кожним роком рух народів за мир посилюється, стає більш дійовим” (з журналу).  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. дійовий — дійови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. дійовий — ДІЙОВИЙ, ДІЄВИЙ – ДІЮЧИЙ Дійовий, дієвий. Здатний активно діяти, впливати на когось, щось; ефективний, результативний: дійовий (дієвий) вплив, дійовий (дієвий) засіб, дійова особа, дійове (дієве) виховання, дійове (дієве) знаряддя. Пох.: дієвість, дієво.  Літературне слововживання
4. дійовий — (засіб) ефективний, результативний; (- співпрацю) плідний, плодотворний; (чинник) активний.  Словник синонімів Караванського
5. дійовий — -а, -е і дієвий, -а, -е. Здатний активно діяти; здатний робити вплив на що-небудь. Дієві заходи. Дійова особа — а) учасник якої-небудь події, справи; б) персонаж, герой драматичного твору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. дійовий — див. активний; чинний  Словник синонімів Вусика
7. дійовий — ДІЙОВИ́Й (який приводить до потрібних наслідків, активно впливає на когось, щось), ЕФЕКТИ́ВНИЙ, РЕЗУЛЬТАТИ́ВНИЙ, ПРОДУКТИ́ВНИЙ, ПЛІ́ДНИЙ, ПЛОДОТВО́РНИЙ рідше, РАДИКА́ЛЬНИЙ, ОПЕРАТИ́ВНИЙ (перев.  Словник синонімів української мови
8. дійовий — Дійови́й, -ва́, -ве́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. дійовий — ДІЙОВИ́Й, а́, е́. Здатний активно діяти; здатний робити вплив на що-небудь. З кожним роком рух народів за мир посилюється, стає більш дійовим (Укр. іст. ж., 2, 1960, 50); Партія розглядає інспекції народного контролю як дійове..  Словник української мови в 11 томах