дійсність —
ді́йсність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
дійсність —
Реальність і всі мож. пох. від ДІЙСНИЙ, жм. очевидність, ок. очевидь; З. П. істина, правда, факт; (навколишня) світ.
Словник синонімів Караванського
дійсність —
-ності, ж. 1》 Те, що насправді існує або існувало; реальність. || Те саме, що істина 1). В дійсності — насправді, дійсно. 2》 Об'єктивний світ в усій його різноманітності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дійсність —
див. можливість і дійсність
Філософський енциклопедичний словник
дійсність —
ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА (ЯВ), СУ́ЩЕ книжн.; ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н.
Словник синонімів української мови
дійсність —
ДІ́ЙСНІСТЬ, ності, ж. 1. Те, що насправді існує або існувало; реальність. Вчора се була казка, сьогодні дійсність, що ж дивного тут? (Коцюб., II, 1955, 78); Електрика стала не мрією, а дійсністю (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 20); // Те саме, що і́стина...
Словник української мови в 11 томах
дійсність —
Дійсність, -ности ж. Дѣйствительность.
Словник української мови Грінченка