дійсність
ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА (ЯВ), СУ́ЩЕ книжн.; ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Кобринська); Наметове місто, вибудоване раніш уявою Порфира Кульбаки, нарешті стало реальністю (О. Гончар); -- У тебе все в теорії. А в мене — все з натури, з практики (І. Багмут); І небо стало меншати мені. Нема безмежжя, довженого щирим дитячим оком. І нема довіри, що втрачене явою буде в сні (В. Стус); І стали явом давні наші сни (В. Бичко); Слова — лише знаки сущого, й не треба ховатися за словами, надавати їм більшого значення, ніж вони мають насправді (Є. Гуцало).
Словник синонімів української мови