діловод

ДІЛОВО́Д, а, ч. Службовець, який веде справи канцелярії.

Кропивницький служив у канцелярії діловодом, аж поки не влаштувався в Одесі в театрі (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 35);

Діловод райвиконкому щось до нього звернувся, як звичайно (Еллан, II, 1958, 14).

Значення в інших словниках

1. діловод — ділово́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. діловод — -а, ч. Службовець, який веде справи канцелярії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. діловод — Справник  Словник чужослів Павло Штепа
4. діловод — Ділово́д, -да; -во́ди, -дів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)