1. Словник української мови в 11 томах

діловод

ДІЛОВО́Д, а, ч. Службовець, який веде справи канцелярії.

Кропивницький служив у канцелярії діловодом, аж поки не влаштувався в Одесі в театрі (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 35);

Діловод райвиконкому щось до нього звернувся, як звичайно (Еллан, II, 1958, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діловод — ділово́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. діловод — -а, ч. Службовець, який веде справи канцелярії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діловод — Справник Словник чужослів Павло Штепа
  4. діловод — Ділово́д, -да; -во́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)