1. Словник української мови в 11 томах

діловитість

ДІЛОВИ́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. ділови́тий.

Висока ідейність і свідомість, організованість, діловитість, наполегливість і тверда дисципліна у праці, — ось риси, які повинні відзначати комуністів і комсомольців (Рад. Укр., 13.III 1962, 1);

Москва вабили своєю діловитістю (Рибак, Час.., 1960, 697).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діловитість — ділови́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. діловитість — -тості, ж. Властивість за знач. діловитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. діловитість — (англ. business-like) 1. елемент організаційної культури, найважливіша інтегральна ознака певного індивідуального стилю діяльності, чітко орієнтованого на інтереси справи. Економічний словник