діловод

ділово́д

-а, ч.

Службовець, який веде справи канцелярії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діловод — ділово́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. діловод — Справник Словник чужослів Павло Штепа
  3. діловод — Ділово́д, -да; -во́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. діловод — ДІЛОВО́Д, а, ч. Службовець, який веде справи канцелярії. Кропивницький служив у канцелярії діловодом, аж поки не влаштувався в Одесі в театрі (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 35); Діловод райвиконкому щось до нього звернувся, як звичайно (Еллан, II, 1958, 14). Словник української мови в 11 томах