діловод
ділово́д
-а, ч.
Службовець, який веде справи канцелярії.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діловод — ділово́д іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- діловод — Справник Словник чужослів Павло Штепа
- діловод — Ділово́д, -да; -во́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- діловод — ДІЛОВО́Д, а, ч. Службовець, який веде справи канцелярії. Кропивницький служив у канцелярії діловодом, аж поки не влаштувався в Одесі в театрі (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 35); Діловод райвиконкому щось до нього звернувся, як звичайно (Еллан, II, 1958, 14). Словник української мови в 11 томах