діткнутий

ДІ́ТКНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до діткну́ти.

А вітер синю тінь переганяв Через луги.. і через ліс, Уже вечірнім діткнутий промінням (Рильський, Вибр., 1940, 87);

*У порівн. Прісцілла здригається, мов ножем діткнута (Л. Укр., II, 1951, 506).

Значення в інших словниках

1. діткнутий — ді́ткнутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. діткнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до діткнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови