діткнутися
ДІТКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до дотика́тися.
Дратований шнур, та ще й вузлами понав’язуваний, де діткнувся тіла, то мов ножем!.. (Фр., II, 1950, 16);
Хтось нечутний підбіг до нього ззаду й діткнувся до його ніг (Мик., II, 1957, 202);
Кожна гайка в нього відкручується легко, сама собою, лише діткнись до неї пальцем (Донч., III, 1956, 386);
*Образно. Осінь діткнулася, дерево ронить листя (Горд., II, 1959, 260).
Словник української мови (СУМ-11)