дітоньки

ДІ́ТОНЬКИ, ньок, мн. (рідко одн. ді́тонька, и, ж.). Пестл. до ді́ти¹, 1, 2 і дити́на 1, 2.

Ой повій же, вітре, з мої [моєї] сторононьки Та скажи, що роблять дрібнії дітоньки! (Нар. лірика, 1956, 109);

[Мати:] Ну, жніте ж, дітоньки, а я піду, зварю вам киселиці на полудень (Укр., III, 1952, 236).

Значення в інших словниках

1. дітоньки — ді́тоньки́ множинний іменник, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. дітоньки — -ньок, мн. (рідко одн. дітонька, -и, ж.). Пестл. до діти I 1), 2) і дитина 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дітоньки — див. дитина  Словник синонімів Вусика
4. дітоньки — Дітоньки́, -ньо́к, -нька́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)