діяльний
ДІЯ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який виявляє енергію, силу, завзяття; здатний до кипучої діяльності.
З кабінету вискочив Євген Вікторович. Заклопотаний, діяльний (Ле, Міжгір’я, 1953, 184);
Тепер Гриць був зовсім не тим діяльним і жвавим хлопчиною, яким ми зустрічали його біля Червоної Казарми (Збан., Ліс. красуня, 1955, 35);
// Який перебуває майже безперервно в русі.
Особливо діяльні в літній час птахи (Київ. пр., 15.УІ 1951, 4).
2. Сповнений активної діяльності.
Мене гнітить сіре одноманітне життя, а мені хочеться життя яскравого, блискучого, діяльного (Коцюб., II, 1955, 435);
// Сповнений бажання практично діяти.
Близькість Лесі Українки до марксистських гуртків того часу, пильний і діяльний інтерес її до творів класиків марксизму, творче служіння трудовому народові — загальновідомі (Рильський, III, 1955, 118);
Змінюється весь дух його [М. Рильського] творчості: колишня споглядальність, самозаглибленість поступається місцем діяльному прагненню допомогти своїм словом революційному перетворенню світу (Іст. укр. літ., II, 1956, 127).
Словник української мови (СУМ-11)