ебеновий
ЕБЕ́НОВИЙ, а, е.
1. Зробл. з ебенового дерева.
Пронісся лязк литавр. Рокочучи відплинув гомін міді. І чорна трость ебенова співа (Бажан, Роки, 1957, 284).
2. у знач. ім. ебе́нові, вих, мн. (Еbепасеае). Назва родини дводольних тропічних рослин з м’ясистими ягодами та цінною деревиною.
∆ Ебе́нове де́рево — цінна деревина з твердим ядром чорного, темно-коричневого, рідше червоного, зеленого, білого кольору, яку дають дерева родини ебенових.
Словник української мови (СУМ-11)