евкаліпт
ЕВКАЛІ́ПТ, а, ч. Вічнозелене швидкоростуче дерево родини миртових, деревина та листя якого використовуються в промисловості та медицині.
В австралійських саванах пануючими деревами є могутні евкаліпти і трав’яні дерева (Фіз. геогр., 5, 1956, 142);
Евкаліптам жарко — роздягаються, скидають з себе кору, і вона лежить тут же, під деревами, мов одяг на пляжі (Руд., Остання шабля, 1959, 238).
Словник української мови (СУМ-11)