евфемізм

ЕВФЕМІ́ЗМ, у, ч. Слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово;

// Заміна грубих, непристойних, неприємних і т. ін. слів іншими словами.

Користуємось синонімами.. у випадках так званого евфемізму.., тобто для заміни слів з неприємним змістом або забарвленням іншими словами, які не викликають грубих, неприємних і неприйнятних уявлень і почувань (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 61).

Значення в інших словниках

1. евфемізм — евфемі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. евфемізм — [еиyфеим’ізм] -му, м. (y) -м'і, мн. -мие, -м'іy  Орфоепічний словник української мови
3. евфемізм — -у, ч. Слово чи вираз, яким замінюють у мові грубе, непристойне, з неприємним емоціональним забарвленням слово. || Заміна грубих, непристойних, неприємних і т. ін. слів іншими словами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. евфемізм — (мови) злагідня  Словник чужослів Павло Штепа
5. евфемізм — • евфемізм (грец. εύφημισμός — пом'якшений вираз) - слово чи вираз, яким замінюють інші, заборонені або небажані з реліг., марновірних, етичних, естетичних, цензурних і т. п. міркувань (напр.  Українська літературна енциклопедія
6. евфемізм — евфемі́зм (від грец. ευφημισμός – пом’якшений вираз) заміна слів з грубим або непристойним змістом чи забарвленням на слова й вирази, які виражають цей зміст у пом’якшеній формі або завуальовано (напр., «говорити неправду» замість «брехати»).  Словник іншомовних слів Мельничука
7. евфемізм — Евфемі́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)