евфемізм
евфемі́зм
• евфемізм
(грец. εύφημισμός — пом'якшений вираз)
- слово чи вираз, яким замінюють інші, заборонені або небажані з реліг., марновірних, етичних, естетичних, цензурних і т. п. міркувань (напр., "відхилятися від істини", "говорити неправду" — замість "брехати"; "дядькова хата" — тюрма). Поява Е. зумовлена табу — заборонами через марновірство й забобонність (напр., замість "ведмідь" у Карпатах кажуть "вуйко"). Е. бувають загальномовні та індивідуально-контекстні. Е. — один і" способів інакомовлення; стилістичний прийом, близький до перифразу. В умовах цензурних утисків до Е. вдаються як до способу замаскованого вираження думок (див. Езопівська мова). В худож. л-рі Е. вживаються як засіб гумору, іронії ("Коли Карло Іванович скидав капелюха, можна було сказати, що він лисий, а якщо інтелігентно — то недостатньо кучерявий", О. Чорногуз). Використовують їх з метою уникнути прямого висловлювання. Е. збуджують увагу читачів, змушують їх самих здогадуватися, про що йдеться.
К. В. Ленець.
Українська літературна енциклопедія (A—Н)