евритмія

евритмі́я

• евритмія

(від грец. ευρυθμία — ритмічність, співрозмірність)

- плавність ритмічної течії вірша як наслідок співрозмірного розташування ритміко-фонетичних елементів мови в поезії; рівномірність ритму в музиці, танці, мовленні. Висока Е. властива більшості народно-поетич. творів. Необхідністю Е. пояснюються визначальні процеси еволюції укр. поезії періоду її становлення в 16 — на поч. 19 ст. (тонізація силабічного вірша, перехід від силабічного до силабо-тонічного віршування, уникнення важких фонетичних конструкцій, інверсованого синтаксису тощо). Вершин Е. досягає вірш у Т. Шевченка. В. 20 ст. у зв'язку з дальшим розвитком ритмічної організації вірша, поширенням тоніки і неточної рими, оновлюються можливості евритмії.

Н. П. Чамата.

Значення в інших словниках

1. евритмія — евритмі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. евритмія — (від грецьк. eurythmia — гармонійний, злагоджений, ритмічний) назва спеціальних мистецьких рухів, які розроблені і застосовувуються зі сценічною, педагогічною, лікувальною та іншою метою; базується на можливостях досягнення рівномірності ритму у музиці, танцях, мові тощо  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. евритмія — -ї, ж. Рівномірність ритму в музиці, танці та у вимові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. евритмія — евритмі́я див. евримія  Словник іншомовних слів Мельничука
5. евритмія — (грец. — такт, стрункість) Гармонійне узгодження всіх частин споруди, завдяки метричному повтору або ясному ритму.  Архітектура і монументальне мистецтво