егоцентрик

ЕГОЦЕ́НТРИК, а, ч. Людина з негативною рисою характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.

У хвилини нервового напруження не можна впадати в істерику, як це практикують егоцентрики (Мист., 2, 1967, 19).

Значення в інших словниках

1. егоцентрик — егоце́нтрик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. егоцентрик — -а, ч. Людина з негативною рисою характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.  Великий тлумачний словник сучасної мови