егоцентрик
ЕГОЦЕ́НТРИК, а, ч. Людина з негативною рисою характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.
У хвилини нервового напруження не можна впадати в істерику, як це практикують егоцентрики (Мист., 2, 1967, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- егоцентрик — егоце́нтрик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- егоцентрик — -а, ч. Людина з негативною рисою характеру, яка проявляється в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі. Великий тлумачний словник сучасної мови