1. Словник української мови в 11 томах

егоцентризм

ЕГОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч., книжн.

1. Суб’єктивно-ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту.

Відкидаючи цинічний індивідуалізм і егоцентризм співців декадансу, він [П. Тичина] високо підносив ідею життєвого горіння в ім’я гуманістичних ідеалів (Поезія.., 1956, 15);

Засобами фантастики оригінально розвінчується злочинницька сутність філософії індивідуалізму, егоцентризму в трагедії українського радянського драматурга О. Левади «Фауст і смерть» (Рад. літ-во, 3, 1964, 127).

2. Негативна, хвороблива риса характеру, що полягає в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. егоцентризм — егоцентри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. егоцентризм — Зосередженість уваги і мислення людини виключно на собі, її відвернення від всього, що відбувається навколо. англ. egocentrism; нім. Egozentrismus m -es; угор. egocentrizmus; рос. эгоцентризм. Словник із соціальної роботи
  3. егоцентризм — (від Я + центр) негативна риса характеру, яка полягає в крайній формі індивідуалізму та егоїзму Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. егоцентризм — -у, ч., книжн. 1》 Суб'єктивно-ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту. 2》 Ставлення до світу, що характеризується зосередженістю на своєму "я"; крайня форма прояву егоїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. егоцентризм — егоцентри́зм (від лат. ego – я і центр) 1. Суб’єктивно-ідеалістичний філософський та моральний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром Всесвіту. 2. Негативна риса характеру, що полягає в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. егоцентризм — Позиція, спосіб мислення, якому притаманна тенденція до тлумачення дійсності з точки зору власної особи; згідно з Ж. Піаже е. є природною рисою малої дитини. Універсальний словник-енциклопедія
  7. егоцентризм — Егоцентри́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)