егоцентризм
егоцентри́зм
(від лат. ego – я і центр)
1. Суб’єктивно-ідеалістичний філософський та моральний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром Всесвіту.
2. Негативна риса характеру, що полягає в крайньому індивідуалізмі, егоїзмі.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- егоцентризм — егоцентри́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- егоцентризм — Зосередженість уваги і мислення людини виключно на собі, її відвернення від всього, що відбувається навколо. англ. egocentrism; нім. Egozentrismus m -es; угор. egocentrizmus; рос. эгоцентризм. Словник із соціальної роботи
- егоцентризм — (від Я + центр) негативна риса характеру, яка полягає в крайній формі індивідуалізму та егоїзму Словник іншомовних соціокультурних термінів
- егоцентризм — -у, ч., книжн. 1》 Суб'єктивно-ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту. 2》 Ставлення до світу, що характеризується зосередженістю на своєму "я"; крайня форма прояву егоїзму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- егоцентризм — Позиція, спосіб мислення, якому притаманна тенденція до тлумачення дійсності з точки зору власної особи; згідно з Ж. Піаже е. є природною рисою малої дитини. Універсальний словник-енциклопедія
- егоцентризм — Егоцентри́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- егоцентризм — ЕГОЦЕНТРИ́ЗМ, у, ч., книжн. 1. Суб’єктивно-ідеалістичний філософський та етичний принцип, за яким індивідуум, особистість вважається центром всесвіту. Відкидаючи цинічний індивідуалізм і егоцентризм співців декадансу, він [П. Словник української мови в 11 томах