екзальтований
ЕКЗАЛЬТО́ВАНИЙ, а, е, книжн.
1. Який перебуває в стані екзальтації.
Новоприбулий дивився.. переляканим поглядом на екзальтованого широкоплечого матроса з добрим обвітреним вилицюватим лицем (Трип., Дорога.., 1944, 73);
// Який виражає екзальтацію.
Екзальтовані обличчя.
2. Пройнятий екзальтацією, викликаний нею.
Тяжкі, екзальтовані звинувачення на свою адресу і роздумування про право на щастя вразили мене (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 210).
Словник української мови (СУМ-11)