екзаменувати

ЕКЗАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Проводити екзамен; іспитувати.

— Скільки всяких книжок прочитала! — Вона розумніша за всіх отих учителів, що екзаменували її (Вас., І, 1959, 254);

— Де вже щоб в академії цього не вчили, — сказала матушка, постерігаючи, що старий хоче екзаменувати зятя (Н.-Лев., III, 1956, 23);

Передусім став екзаменувати [старшина] новоприбулих, чи твердо завчили вони напам’ять номери своїх автоматів (Гончар, І, 1954, 298).

Значення в інших словниках

1. екзаменувати — (проводити екзамени) іспитувати.  Словник синонімів Полюги
2. екзаменувати — екзаменува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. екзаменувати — -ую, -уєш, недок., перех. Проводити екзамен; іспитувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. екзаменувати — Іспитувати, іспитати, поіспитувати, випробовувати, випробувати, повипробовувати  Словник чужослів Павло Штепа
5. екзаменувати — ЕКЗАМЕНУВА́ТИ (проводити екзамен), ІСПИТУВА́ТИ, ГАНЯ́ТИ розм. (давати під час екзамену багато додаткових питань). Біля аудиторії, в якій екзаменував Дерев'янко, було особливо людно (С.  Словник синонімів української мови
6. екзаменувати — Екзаменува́ти, -ну́ю, -ну́єш (від екза́мен; порівн. і́спит – іспитува́ти)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. екзаменувати — Екзаменувати, -ную, -єш гл. Экзаменовать. Шевченко заходився екзаменувати її з рідних пісень. К. XII. 25.  Словник української мови Грінченка