економ
ЕКОНО́М, а, ч., дорев. Завідуючий поміщицьким господарством, економією (у 2 знач.).
Панський економ, молоденький, загорілий панич, показав політникам постать на буряках (Н.-Лев., II, 1956, 32);
— Швидше б ті гроші заробити та панові борг віддати, бо вже й економ про те згадував (Мур., Бук. повість, 1959, 12).
Словник української мови (СУМ-11)