Словник української мови в 11 томах

ексикатор

ЕКСИКА́ТОР, а, ч., спец. Скляний товстостінний прилад для повільного висушування або для збереження речовин, що легко вбирають вологу з повітря.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ексикатор — ексика́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ексикатор — -а, ч., спец. Скляний товстостінний прилад для повільного висушування або для збереження речовин, що легко вбирають вологу з повітря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ексикатор — Сушарка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. ексикатор — ексика́тор (від лат. exsicco – висушую) прилад для збезводнювання різних препаратів.  Словник іншомовних слів Мельничука