екскаватор
ЕКСКАВА́ТОР, а, ч. Самохідна машина для розробки, переміщення грунтів, гірських порід, корисних копалин і різних сипких та кускових матеріалів.
За годину роботи екскаватор може навантажити залізничний ешелон (Наука.., 9, 1956, 11);
Довгошиї екскаватори хапали зубами землю і вивертали її в кузови вантажних машин (Панч, Ерік.., 1950, 52).
Словник української мови (СУМ-11)