екскурс

Е́КСКУРС, у, ч. Відхилення від головної теми для висвітлення або уточнення побічних, другорядних питань.

—Я — естет.. На доказ сього мушу зробити невеличкий екскурс автобіографічний (Л. Укр., III, 1952, 744);

Можна назвати чимало творів, в яких герої показані в настільки гострих драматичних обставинах, в такій напруженій боротьбі, що спеціальний екскурс у минуле стає непотрібним для розуміння характерів (Рад. літ-во, 2, 1957, 41).

Значення в інших словниках

1. екскурс — е́кскурс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. екскурс — (від лат. excursus — відступ, та excurro — вибігаю) у викладі або описі чого-небудь відхилення від основної теми з метою висвітлення побічних та додаткових питань (напр., е. у минуле української культури)  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. екскурс — -у, ч. Відхилення від головної теми для висвітлення або уточнення побічних, другорядних питань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. екскурс — • екскурс (лат. excursus — відступ, від excurro — вибігаю) - відхилення від осн. розвитку сюжету, дії, теми у літ. творі з метою висвітлення побічних чи додаткових питань. Виділяється часовий Е. (напр., Е. в минуле) і просторовий (на іншу планету і т.  Українська літературна енциклопедія
5. екскурс — е́кскурс (лат. excursus – відступ, від excurro – вибігаю) у викладі або описі чого-небудь відхилення від основної теми з метою висвітлити побічні або додаткові питання (напр., Е. в минуле).  Словник іншомовних слів Мельничука