екскурс

е́кскурс

-у, ч.

Відхилення від головної теми для висвітлення або уточнення побічних, другорядних питань.

Значення в інших словниках

1. екскурс — е́кскурс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. екскурс — (від лат. excursus — відступ, та excurro — вибігаю) у викладі або описі чого-небудь відхилення від основної теми з метою висвітлення побічних та додаткових питань (напр., е. у минуле української культури)  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. екскурс — • екскурс (лат. excursus — відступ, від excurro — вибігаю) - відхилення від осн. розвитку сюжету, дії, теми у літ. творі з метою висвітлення побічних чи додаткових питань. Виділяється часовий Е. (напр., Е. в минуле) і просторовий (на іншу планету і т.  Українська літературна енциклопедія
4. екскурс — е́кскурс (лат. excursus – відступ, від excurro – вибігаю) у викладі або описі чого-небудь відхилення від основної теми з метою висвітлити побічні або додаткові питання (напр., Е. в минуле).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. екскурс — Е́КСКУРС, у, ч. Відхилення від головної теми для висвітлення або уточнення побічних, другорядних питань. —Я — естет.. На доказ сього мушу зробити невеличкий екскурс автобіографічний (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах