експірація

ЕКСПІРА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Видихання повітря при творенні звуків мови.

Між головним і побічним наголосами один або більше складів мають слабшу експірацію (Курс сучасної укр. літ. мови, 1,1951,151).

Значення в інших словниках

1. експірація — експіра́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. експірація — I -ї, ж., лінгв. Видихання повітря за творення звуків мови. II -ї, ж., фін. 1》 Настання дати завершення угоди. 2》 Настання дати закінчення терміну дії опціону; останній день для реалізації опціону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. експірація — експіра́ція (від лат. expiratio – випаровування, видихання) видих; видихання повітря при творенні звуків мови.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. експірація — Експіра́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. експірація — рос. экспирация (від латин. expiratio — випаровування) — 1. Настання дати завершення угоди. 2. Настання дати закінчення строку дії опціону; останній день для реалізації опціону.  Eкономічна енциклопедія